МРТ холангіографія холангіопанкреатографія МРХПГ жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози і її проток

МРТ холангіографія холангіопанкреатографія МРХПГ жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози і її проток, а також печінки зробити записатись пройти Хмельницький

МРТ холангіографія холангіопанкреатографія МРХПГ жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози і її проток, а також печінки у Хмельницькому

Дане дослідження пацієнт може пройти без направлення лікаря

ВСІ ЦІНИ

Серед неінвазивних методик МРТ та МРХПГ є найбільш чутливими методами в питаннях оцінки перібіліарной анатомії, виявленні конкрементів без застосування контрастних речовин. У випадках слабкого або помірного підозри на літіаз проводиться перед ЕРХПГ як додаткова методика. МРХПГ дає можливість тривимірної реконструкції, візуалізації всього дерева, в тому числі інтрагепатіческій його частини. Крім того, може проводитися особам, які перенесли оперативне втручання, тоді як інші методики не можуть бути використані. Для проведення МРХПГ не завжди необхідний контраст і седація. Метод не викликає ускладнень, дає можливість візуалізації проток проксимальніше і дистальніше місця обструкції з 3D-реконструкцією.

МР МРТ холангіопанкреатографія - це один з видів магнітно-резонансної томографії, за допомогою якого можна отримати докладне зображення жовчного міхура, жовчних проток, підшлункової залози і її проток, а також печінки. Дослідження проходить неінвазивної і в більшості випадків допомагає лікареві максимально точно діагностувати захворювання панкреатичної і гепатобіліарної систем.

В яких випадках застосовується МРХПГ

• при обстеженні жовчного міхура і жовчних проток, печінки, підшлункової залози та її проток для виявлення запальних змін, каменів (кальцификатов), а також інфекцій;
• при постановці діагнозу, коли є скарги на болі в животі незрозумілої етіології;
• при підозрах на пухлину, а також для пошуку можливих метастазів;
• безпосередньо під час лікування пухлинних захворювань для контролю ефективності терапії і відстеження динаміки змін;
• при підозрах на травматичне ураження печінки, жовчних шляхів або підшлункової залози;
• при плануванні оперативного лікування жовчовивідної системи.

Слід додати, що у пацієнтів з панкреатитами дане дослідження допомагає визначити ступінь ураження органу. Ще один важливий момент - певні стадії крововиливу чіткіше видно саме на МРТ.

Одним з головних переваг холангіопанкреатографії є той факт, що процедура набагато менш травматична, ніж ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія. ЕРХПГ - один з найпоширеніших методів дослідження панкреатичної і гепатобіліарної систем загрожує ускладненнями при внутрішньовенної седації, ризиком розвитку запалення підшлункової залози, перфорацією підшлункової залози і жовчних проток. При магнітно-резонансної холангіопанкреатографії цих ризиків немає.

Сучасний розвиток клінічної анатомії, фізіології і антропології, а також зростання захворюваності хронічними хворобами печінки і підшлункової залози дозволяють по-новому враховувати вплив варіантів будови біліарних і панкреатичних проток на особливості перебігу цих захворювань. Незважаючи на те, що більшість аномалій будови нібито не має клінічного значення, проте вже сьогодні ясно, що вони можуть сприяти застою жовчі і панкреатичного секрету, а отже, запалення, формування каменів і новоутворень. У випадках жовчнокам'яної хвороби частота ускладнень залежить від цілого ряду чинників, в тому числі і від того, наскільки хірург до операції уявляє собі анатомічні особливості будови гепатобіліарної зони у оперованого хворого. Однією з причин цього є недостатній обсяг інформації, одержуваної до операції, як про варіанти будови жовчного міхура, так і про особливості злиття позапечінкових жовчних і панкреатичних проток. Таким чином, інтерес морфологів і хірургів до прижиттєвим методам візуалізації протоковой системи печінки і підшлункової залози пояснюється бажанням уникнути несподіванок під час операції і післяопераційних ускладнень.

До їх числа відносяться малоінвазивні методи, такі як ультразвукове дослідження і рентгенівська комп'ютерна томографія. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) з можливістю безконтрастна візуалізації жовчовивідних і панкреатичних проток (магнітно-резонансна холангіопанкреатографія, далі МРХПГ) як не можна більш підходить для вирішення цього завдання. У даній статті я не буду детально зупинятися на інвазивних методиках, таких як ендосонграфія і ендоскопічна ретроградна холангіопанкреатографія (ЕРХПГ).

МРТ проводиться з обов'язковим застосуванням Т2-зважених зображень в аксіальній і коронарній площинах, за показаннями - Т1-зважених зображень в аксіальній площині, із застосуванням послідовностей з придушенням жиру (особливо при дослідженні підшлункової залози), а також з використанням дифузійно-зважених зображень. МРХПГ проводиться з використанням послідовностей, зважених по Т2, що демонструють рідина-містять жовчні протоки у вигляді гіперінтенсивного структур.

МРХПГ - швидкий, неінвазивний, точний метод в дослідженні біліарної-панкреатичної системи, альтернативний ЕРХПГ.

Вибір методи зображення, як правило, безпосередньо залежить від клінічної ситуації. І в таких випадках неоціненну допомогу нам надає Американський Коледж радіології (ACR) до розроблених критеріїв адекватності, на яких я зупинюся пізніше.

Показання до МРХПГ

• холедохолітіаз (більше 3 мм);
• злоякісні обструкції (уточнення характеру біліарної гіпертензії, виявленої при УЗД);
• варіанти норми і аномалії розвитку (анатомія);
• постопераційні зміни (постхолецистектомічний синдром, особливо у хворих з резидуальним холелітіазом);
• неможливість проведення або невдала (не відбувшаяся) ЕРХПГ - непереносимість йодистих препаратів, наявність стриктур, ахалазії стравоходу.

Як правило, в результаті обструкції біліарного тракту має місце жовтяниця.

Серед причин - конкременти, постзапальні і постопераційні стриктури, злоякісні і доброякісні пухлинні процеси. Роль методів візуалізації полягає у визначенні рівня обструкції і, по можливості, її причини. Обструкції позапечінкових жовчних проток можуть бути викликані наявністю конкременту загальної жовчної протоки, склерозіруюзщім холангитом, синдромом Мірізі, злоякісної панкреатобилиарной пухлиною. Отримана інформація впливає на хід подальших лікувальних заходів - проведення ендоскопічного біліарного дренування, черезшкірного чрезпеченочного біліарного дренування або хірургічного втручання.

Слід зазначити, що якщо при УЗД дослідженні встановлюється безпосередньо тільки факт обструкції, то при МРХПГ - рівень обструкції і, в більшості випадків, її причина. У визначенні обструкції чутливість УЗД методу складає 55-95%, специфічність -71-96%, МРХПГ - чутливість 74 -96%, специфічність -90-94% (Ann S.Fulcher et al, 1999).

За розробленим Американським Коледжем радіології (ACR) критеріям адекватності МРХПГ показана у випадках слабкого або помірного підозри (облік лабораторних даних - підвищення рівня аланінамінотрансферази в сироватці крові більше 60 од .і аспартатамінотрансферази понад 44 од., Або тимчасове підвищення амілази; облік клінічних даних) на холедохолітіаз для діагностики розширення, діагностики обструкції, з'ясування причини обструкції, діагностики обструктивного літіаза. Дещо детальніше про конкрементах.

Малі камені мають розмір від 2 до 5 мм. Межею методу МРХПГ вважається розмір в 1.4 мм, що залежить від просторового дозволу. При розмірах каменю менше 2 мм, як правило, немає розширення протоки, тому МРХПГ і ЕСГ в таких випадках може давати помилково негативні результати. Однак, може виявити набряк сосочка, побічно свідетельствущій про проходження каменю.

При наявності високих (чітких) підозр на ЖКХ - видимі камені ОЖП на УЗД, розширення ОЖП більш 10мм, наявність каменів в жовчному міхурі за даними УЗД, пацієнтам показана ЕРХПГ, враховуючи її лікувальний характер і можливість біопсії - своєчасне проведення сфинктеротомии, дренування, стентування, екстракції каменю. Крім того, ЕРХПГ показана пацієнтам з чіткими підозрами на пухлинну обструкцію - наявність анамнезу, повільно прогресуючий біологічно або клінічно холестаз.

Випадки негемолітичної жовтяниці поділяються на 2 категорії - внутрішньопечінковий біліарний стеноз і механічна билиарная обструкція. У першому випадку методи візуалізації відіграють малу роль, тому в першу чергу виключається билиарная обструкція. Багато досліджень показують, що у 85% пацієнтів такий розподіл може бути проведено за клінічними даними (вік, конституція, біль, системні симптоми, ознаки хвороби печінки, пальповані освіти в печінці або міхурі) і біохімічним тестам. У пацієнтів з високою ймовірністю необструктивной жовтяниці зазвичай присутній гепатоцеллюлярное захворювання (цироз, гепатит) і, більш рідко, гемолітична анемія або метаболічна недостатність (хвороба Жильбера). Дані пацієнти не потребують візуалізації, їм показана біопсія печінки.

Для пацієнтів з жовтяницею і гострим больовим синдромом, що мають в анамнезі ЖКБ за даними УЗД, або хірургічне втручання з даного приводу, УЗД є точним і неінвазивним методом для визначення розширення внутрішньопечінкових проток і загальної жовчної протоки в воротах печінки. ЕПХПГ найбільш чутлива для визначення жовчних каменів і ендоскопічної сфинктеротомии з терапевтичною метою. Якщо ЕРХПГ неможлива (у пацієнтів після гастроентеростоміі), або в разі її неуспішності, МРХПГ є найбільш чутливим методом для визначення біліарних каменів. У пацієнтів з історією склерозирующего холангіту, або при його підозрі, тобто мають можливість гнійного холангіту і його поширення при ендоскопічному втручанні, краща МРХПГ.

Дані МРХПГ порівнянні з такими при ЕРХПГ.

У пацієнтів з високим ризиком злоякісної обструкції, що мають ознаки жовтяниці і асоційовані симптоми (втрата ваги, лихоманка і ін.) Механічна билиарная обструкція визначається при УЗД. Найчастіше її причиною є пухлина підшлункової залози, або вона може бути вторинною при холангіокарціноми, і проявлятися у вигляді проксимальної, дистальної або періпротоковрй компресії. МС КТ з контрастуванням і мультипланарної реконструкцією найбільш чутлива для виявлення, і в 70%, для визначення резектабельності пухлини. МРТ і МРХПГ також мають такі можливості, але використовуються рідше. У пацієнтів з низькою передтестової (первинної) можливістю механічної обструкції, але мають підозри, УЗД або МРХПГ є первинними обстеженнями, оскільки зручні для пацієнта і не мають ускладнень.

У пацієнтів із середньою ймовірністю обструкції при стертою клінічній картині, вибір методу візуалізації частіше ставиться в залежність від домінантних клінічних симптомів. УЗД є неінвазивний, досить точним методом, безсумнівно гідною кандидатурою, якщо єдиним питанням є наявність або відсутність обструкції. У випадках